Suchergebnisse

The author explores the issue of non-discrimination in the exercise of the right towork as a way to ensure a balance of interests in labor relations. The author points out that the main legitimate interest of the employee in the exercise of the right to work is to obtain work in accordance with the specialty and qualifications, regardless of other factors that characterize the personal and social status of the employee. It is recognized that, instead, the employer, having the right to select employees, may abuse this right and impose restrictions, additional requirements or benefits for employment. The author is convinced that in this case we can talk about the legitimacy of the employer's interest. On the contrary, in such situations there is a violation of the principle ofequality in the field of labor and discrimination is exercised in the exercise of the right to work. The author notes that the current Ukrainian legislation practically does not establish effective mechanisms for protection against discrimination in the exercise of the right to work, which would ensure a real balance of interests of participants in labor relations. It is pointed out that in the presence of provisions that guarantee equal treatment in labor relations, the provisions of labor legislation do not disclose mechanisms for protecting the right to work in cases where the principleof equality has been violated and discrimination has taken place. The author proposes ways to improve labor legislation to ensure the balance of interests of participants in labor relations in the exercise of citizens' right to work. ; Автор досліджує проблематику заборони дискримінації при реалізації права на працю як способу забезпечення балансу інтересів у трудових відносинах. Автор вказує, що основним законним інтересом працівника при реалізації права на працю є отримання роботи відповідно до спеціальності і кваліфікації незалежно від інших факторів, які характеризують особисте та соціальне становище працівника. Визнається, що натомість роботодавець, володіючи правом на добір працівників, може зловживати цим правом та встановлювати обмеження, додаткові вимоги чи переваги для прийняття на роботу. Автор переконаний, що у цьому випадку не можна говорити про законність інтересу роботодавця. Навпаки, у такій ситуації має місце порушення принципу рівності у сфері праці та здійснюється дискримінація при реалізації права на працю. Автор зазначає, що чинне українське законодавство практично не закріплює ефективних механізмів захисту від дискримінації при реалізації права на працю, які б забезпечили реальний баланс інтересів учасників трудових відносин. Вказується, що за наявності положень, які гарантують рівне ставлення у трудових відносинах, положення трудового законодавства не розкривають механізми захисту права на працю у випадках, коли принцип рівності був порушений та мала місце дискримінація. Автором пропонуються шляхи удосконалення трудового законодавства для гарантування балансу інтересів учасників трудових відносин при реалізації громадянами права на працю.

The authors investigate the financial leasing agreement in the system of economic and legal agreements through the prism of novelties of the Ukrainian legislation. According to the authors, the financial leasing agreement is a commercial-legal agreement, which occupies an independent place among the lease agreements in the field of economic activity. It is noted that the independence of the financial lease agreement as an economic and legal agreement is determined by the purpose of the financial lease agreement, the economic nature of leasing operations, the object of financial leasing, the main features of financial leasing and the content of the financial lease agreement, the subject composition of the financial lease agreement. The authors believes that to improve the understanding of the financial leasing agreement as a business agreement must be enshrined in Art. 1 of the Law on Leasing the following concept of financial leasing agreement: "financial leasing agreement is a business agreement under which the lessor undertakes for a term and for a fee to transfer to the lessee in possession and use as an object of financial leasing property owned by the lessor. ownership and acquired by him without prior agreement with the lessee, or property specially acquired by the lessor from the seller (supplier) in accordance with the specifications and conditions established by the lessee, and may provide for the provision of intermediary and ancillary services to the lessee". According to the authors, the inclusion in the given normative definition of all three types of financial leasing services will have a practical orientation, as it will allow fixing directly in the financial leasing agreement additional opportunities for the parties without concluding related agreements. ; Автори досліджують договір фінансового лізингу в системі господарсько-правових договорів крізь призму новел українського законодавства. На переконання авторів, договір фінансового лізингу є господарсько-правовим договором, який посідає самостійне місце серед орендних договорів у сфері господарської діяльності. Зазначається, що самостій- ність договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору обумовлюється метою договору фінансового лізингу, господарським характером лізингових операцій, об'єктом фінансового лізингу, основними ознаками фінансового лізингу та змістом договору фінансового лізингу, суб'єктним складом договору фінансового лізингу. Автори вважають, що для вдосконалення розуміння договору фінансового лізингу як господарсько-правового договору необхідно закріпити у ст. 1 Закону про лізинг таке поняття договору фінансового лізингу: «Договір фінансового лізингу – це господарсько-правовий договір, за яким лізин- годавець зобов'язується на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та може передбачати надання лізингоодержувачу посередницьких і допоміжних послуг». На думку авторів, включення у наведену нормативну дефініцію всіх трьох видів послуг із фінансового лізингу матиме практичну спрямованість, адже дозволятиме фіксувати безпосередньо в договорі фінансового лізингу додаткові мож- ливості для сторін без укладання супутніх договорів.

The authors reveals the specifics of legal regulation of the right to work in the context of European integration. It is pointed out that Ukraine will be able to carry out effective reforms in the field of labor relations only through the understanding of the need to change the established view of the right to work in the European-centered dimension. The artificial nature of the legislative consolidation of the right to work in the USSR that aimed exclusively at the realization of state-building goals and objectives was established. In the 90's of the twentieth century the right to work compared to the Soviet understanding has changed from a subjective right to an objective right and an element of legal capacity. The authors emphasize that the adoption of the democratic and liberal Basic Law of Ukraine has led to the denationalization and return to the bosom of universal human rights the right to work, which in essence means freedom of labor. The nature and content of the right to work as a universal human right through the concept of negative and positive freedom is studied. The authors state that in the context of European integration the right to work should be understood as a person's opportunity to earn a living by freely chosen work, to develop through this work and to have a decent attitude and equal opportunities in the field of labor. ; Автори розкривають специфіку правового регулювання реалізації права на працю в умовах євроінтеграції. Вказується, що лише через розуміння необхідності зміни усталеного погляду на право на працю в європейсько-центрованому вимірі Україні вдасться провести ефективні реформи у сфері трудових відносин. Встановлено штучний характер законодавчого закріплення права на працю у СРСР, яке спрямовувалось винятково на реалізацію державотворчих цілей та завдань. У 90-ті рр. ХХ ст. право на працю, як порівняти із радянським розумінням, перетворилося із суб'єктивного права на об'єктивне право та елемент правоздатності. Авторами наголошується, що прийняття демократичного та ліберального Основного Закону України обумовило роздержавлення і повернення до лона універсальних прав людини права на працю, яке за своєю сутністю означає свободу праці. Досліджується природа та зміст права на працю як універсального права людини через концепцію негативної та позитивної свободи. Автори констатують, що в умовах євроінтеграції право на працю має розумітися як можливість людини заробляти собі на життя вільно обраною працею, розвиватися завдяки цій праці та мати гідне ставлення і рівні можливості у сфері праці.